А от цього року за сприянням Військово-Морського Братства Борщівщини та міської ради в місті проводилися заходи з нагоди святкування Військово-Морських сил України та 16 річниці Військово-Морського Братства Борщівщини. До нас прибули отамани від Міжнародного союзу козацтва. Так нашими гостями були делегації із Львова, Києва, Сімферополя, Рівне, Чернівців. 11 година ранку. В колону шикуються члени Військово-Морського Бр
... Читати далі »
Христове Воскресіння – це одне із найбільших та важливих свят, яке кожного року святкує наш народ тай увесь світ. Воно символізує перемогу добра над злом, світла над темрявою, відродження наново кожного та духовного очищення людини.
Чуємо з проповіді священника такі слова: «Де твоє, смерте, жало? Де твоя, аде, перемога? Христос Воскрес і ти провалився. Христос Воскрес і впали демони...» Як Христос воскрес, так і ми колись воскреснемо до нового світлого і вічного життя. Сам Христос говорить: "Бо надходить час, коли всі, хто в гробах, почують голос Сина Бо
... Читати далі »
Як Ісус Христос Спаситель на хресті терпів, Там веселий жайворонок понад хрест летів, Він співав веселу пісню – а нараз утих, Бо уздрів що Бог вмирає серед мук страшних...
Ідучи Хресною дорогою,яка вкотре вже проводиться в м. Борщові, мені пригадалися слова із відомої цієї пісні. Адже майже всі стації хресної дороги з нами були теж Божі сотворіння - пташки, які своїм співом прославляли Ісуса Хреста – нашого Спасителя. Така хресна дорога вулицями міста проводилася 21 березня 2010 року. греко – католицькою та римо – католицькою церквами. Вже традиційно розпочато хресну дорогу від церкви Успіння Пресвятої Богородиці вулицями міста а також читалися стації у
... Читати далі »
Під заголовком "Роман Шухевич - тут! Над Збручем" в газеті "Галицький вісник" за № 43 в 2005 році опублікована стаття про те, як бувший кадебіст Болдін розказав що насправді сталося з тілом Романа Шухевича.
Ось ця стаття.
Напередодні Покрови на околиці с. Гуків, Хмельницької обл. сталася визнвчна подія – освячено пам’ятний хрест на місці спалення останків головного командира УПА генерал – хорунжого Романа Шухевича (Тараса Чупринки). Без сумніву, нарешті офіційно встановлено його місцепоховання, котре діти легендарного командира Юрій і Марія, а також його бойові побратими , активісти – патріоти шукали майже 55 літ. А передувало цьому офіційне звернення народного депутата України Василя Червонія до голови СБУ Ігоря Смєшка – у дні помаранчевої революції. Адже після того, як остаточно було встановлено перемогу на виборах Віктора Ющенка, спецслужба дала конкретну відповідь (перша була ухильною). Нарешті Юрій Шухевич дізнався що тіло батька енкаведисти спалили між Скалою –Подільською та Гуковим, а рештки у брезенті кинули в Збруч. До цього часу версії представляли місце поховання то на подвір’ї тюрми у Львові, то у Брюховицькому лісі. Оскільки ситуація вимагала встановлення точного місця, за справу взялися генерал-
... Читати далі »
Під час бою в с. Білогорща Львівської обл. 5 березня 1950 р. загинув великий борець за волю України – Роман Шухевич. Вороги держави боялися не тільки живих повстанців, а навіть і мертвих. По розповіді одного з членів НКВД знаємо, що вже мертвого Шухевича було наказано вивезти за межі Галичини.
І от між Тернопільською та Хмельницькою областями біля с. Гуків, на тодішньому старому мосту поламалася машина, в якій везли тіло Шухевича. Тоді від страху (через декілька метрів ліс) вони спалили його тіло та останки скинули в річку. Як кажуть, що дійсно в р. Збруч було знайдено останки померлого, які дали на дослідження. Але до цього часу ніхто не знає правдивої правди. Знаючи про ті події, люди побудували пам’ятний хрест та капличку в лісі, недалеко від того місця, де було спалено тіло.. Вже декілька років в с. Гуків Хмельницької обл., біля пам’ятного знака (Хреста і каплички), які в майбутньому стануть частиною меморіального комплексу на че
... Читати далі »
Людині дано один раз народитися і один раз померти. Я ще не народився , а вже помер. Багато є різних хресних доріг, над якими роздумують люди. І єднаючись з Тобою, Христе, роздумують над Твоїм життям, яке стежкою випробувань веде їх до смерті. Зі мною, як з міліонами мені подібних, усе інакше. Наше життя закінчилось там, де воно і почалося – в лоні матері
.
Радіють своїй новонародженій дитинці батьки та рідні. Це велике для них щастя. Але на превеликий жаль зараз багато сімей бажають мати тільки одну дитину, або в кращому випадку –дві. Часто чуємо від молодих сімей що діти в теперішньому світі є для них обуза. Своїй одній дитині хочуть дати все, починаючи від дорогого одягу, освіти, автомобіля, квартири та інше. Я не боюся сказати, що багато хто з с
... Читати далі »
Установлення і суть подружжя. Подружжя сприяє продовженню людського роду. Головна мета Подружжя – зразкове виховання дітей. Цієї мети можна досягнути лише тоді, коли дві особи, чоловік і жінка, єднаються нерозривним зв’язком. Бог, сотворивши перших людей, мовив «Покине чоловік батька і матір, і пристане до своєї жінки, і будуть вони двоє одним тілом...» (Мат.19,5) Отже Подружжя було встановлене ще в раю самим Богом. Воно було покликане підтримувати існування людського роду. Крім того, у подружжі чоловік і жінка були зобов’язані взаємно допомагати одне одному.
Бог сказав першим людям: «Будьте плідні множтеся і наповняйте землю та підпорядковуйте її собі.» (Бут.1,28). Подружжя сприяє поширенню християнства – росте на землі кількість вірних, збільшується кількість вибраних у небі (св. Фр.С.) Подружжя було встановлено Богом і для того, щоб в ньому чоловік і жінка взаємно підтримували одне одного. Згадаймо Його слова перед сотворенням Єви: «Не добре чоловікові бути самому; сотворю йому поміч, відповідну для нього» (Бут.2,18). Людина, як істота смертна, не може обійтися без сторонньої допомоги – особливо під час хвороби або якогось нещастя. Тому кожен шукає товаришів. У п
... Читати далі »
Свято Миколая! Це величаве і радісне свято відмічаємо в нашому народі. Про нього добре знають не тільки дорослі а і діти, бо вони з нетерпінням чекають на Святого Миколая, який нагородить кожну дитину подарунком. Звичайно, дітвора дуже хоче побачити Святого Миколая, а особливо тоді коли він кладе подаруночок під подушку.
А до нашої тимчасової каплички кожного року приходить Святий Миколай із подарунками. Для маленьких парафіян та їхніх батьків – велике свято. Діти старанно готуються до зустрічі із Святим, вивчають молитви, вірші, пісні щоб розказати Святому Миколаю, а дорослі від того одержують велике задоволення.
Цього року до нашого храму Святий Миколай завітав 18 грудня. До кап
... Читати далі »
«Благословенна будь неопалима купино, у світі горя і тривог, хай проросте Твоє зерно...». Ці слова із відомої пісні кожному нашому парафіянину глибоко запали в душу, бо хочемо чим скоріше «з днем народження вітати нашу церкву», прославляти у ній Бога та щоб Божі зерна проростали у наших душах.
Коли мій Син (каже Мати Божа) вийшов на Єрусалимську гору, його спіймали євреї. З погордою і ненавистю на голову поклали терновий вінок, і все Його Обличчя вмилося Святою Кров’ю. Ісус говорить: «Дорогі мої! Мій хрест є тяжкий, і ранить побите тіло і вся Кров тече по хресті. Сьогодні Божий день – п’ятниця. Якби знайшовся хтось, щоб цю молитву читав кожного дня, а в п’ятницю три рази, то чого просить дам йому (згідно з Божою волею). Усіх обдарую ласкою, красою, мудрістю, і врятую йому трьох осіб з родини, чи інших за яких молився. За три дні до смерті дам знати час, коли це станеться, а після смерті покладу золотий вінок на його голову.» Мати Божа стоїть під хрестом Свого Сина, і переносить його страждання. Ісус говорить: «Іване, ти мій вірний слуга, візьми мою Матір за руку, і веди, щоб вона не бачила моїх страждань на хресті». Іван говорить: «Сину Божий я візьму твою матір за руку, відведу від хреста і потішу, як батько своє дитя, щоб вона не бачила твого страждання на смертнім хресті, яке з болем відчувається в її серці» В цей час здригнулася земля, потемніло сонце і місяць, а Матір Божа каже: «Це син мій переносить тяжкі муки, страждання на своїм хресті». Покапали краплі Крові Ісуса Христа, коли він йшов на Голгофу. Галбверт –кат, знайшов один лист на Святому Гробі Ісуса Христа, який був захований в одній касі окремо від срібла і грошей. Каса була власністю хана Батия, імператора Христина, ца
... Читати далі »
