Головна Мій профільРеєстрація Вихід Вхід Найдорожчий дар  Ви увійшли як Гість · Група "Гості"Вітаю Вас, Гість  

Меню сайту

Божа наука

Повчальні історії

НАША КНОПКА

Герб,ПрапорУкраїни





Українська Правда
Українська правда

Друзі сайту
Молитва - могутній засіб спасіння! Ukrainian Catholic - Traditionalist Пам’ятай про Крути Молодь пам’ятає Шухевича



 

Автор:  Було це давно. Понад тисячу років тому назад. Народ саме збирався святкувати   

             тисячолітній ювілей з дня славного приходу Христа на Землю. Однієї неділі після

             Служби Божої люди побачили об’явлення.

Входять Ангели:

1-й Ангел:  Прокиньтеся, пробудіться, на світ духом подивіться. Поспішайте привітати й 

             Воплоченому Богу честь-хвалу віддати.

2-й Ангел: О, як це дивно дуже, хто б міг таке подумати: У світ явитися самому Богу,

            щоби відкрити до Неба вам дорогу.

3-й Ангел: Не взяв собі за гордість бути рівним з Богом. Любив усіх і був одне з народом.,

           Розслаблені, каліки, повії і сліпі приходили, щоб сповнити їхні мрії. Робив, не

           просячи в замін нічого, лиш довіри до одного Бога.

4-й Ангел: За гріх, прогрішення, провини щоби щоби прийняти ймення Божої дитини,

           пролиті були сліз і крові краплини. За тебе вмер! Чи розумієш ти, людино?

5-й Ангел: (показує розп’яття). Ось тут його любов. Лиш подивися. Чи зможе Твоє серце

           спокійно битись у той час, як Боже кров’ю стікає?

6-й Ангел: Поклін Йому усі віддайте,  Бога в тройці прославляйте. Покладіть серця в

           покорі – дар найбільшої любові..

7-й Ангел: Увага! Увага! Так говорить Господь! Сьогодні Ісус Христос післав мене на

           землю сповістити вам новину. Ваш Спаситель бажає, щоби з нагоди його Великого

           Ювілею ви принесли Йому щось в дар. За найкращий, найцінніший подарунок, який

           найбільше сподобається Месії, буде велика винагорода від Царя Царів, а також в

           честь тієї людини в місті вдарить церковний дзвін. Свої дари ви принесете до

           церкви на протязі завтрашнього дня.  На цьому заставляйтеся у мирі.

Автор:

Народ заметушився, почувши цю новину. Всі швидко поспішили додому, щоб в родинах вирішити, щоб то таке принести, щоб саме своїм даром найбільше здивувати Господа і отримати від Нього найвищу нагороду та честь цілого міста. До вечора всі люди тай саме місто немов перемінились: повна тиша. Кожен уникав розмов з друзями, знайомими,  щоб часом не видати секрету свого подарунка, бо вважав, що саме він зуміє здобути прихильність Ісуса Христа, бо принесе те, що наймиліше його серцю. А Бог не може судити не справедливо, тут ніхто не підкупиться, бо він бачить серце людини. Всі розуміли це, і всі з нетерпінням, трепетом і страхом очікували завтрашньої днини. І ось він, світанок нового дня. Першим відважився нести свій подарок цар. Зібрав найбільші дорогоцінності своє царської скарбниці – і в дорогу.

Ось і церква.

 Цар:   Могутній, величний Господи, Володарю Володарями, Царя над Царями, прийми

            від мене великого царя цих країв наймиліший моєму серцю дар,  котрого я б нікому

           нізащо не віддав. Але для Тебе мені не жаль. Сподіваюся, що Ти належно оціниш

           мене і я здобудуся честі бути першим серед перших.

Автор: Мовчить дзвін. І знову в церкві з’явився чоловік.

Входить купець:

           Мій ласкавий пане. Ось я, Твій негідний, недостойний Твоєї ласки слуга, зволив

           з’явитися перед Твоєї незбагненної доброти очі зі своїм найдорожчим подарунком. 

           Сподіваюся, що Твоя незбагненна милість не залишить в немилості Твого покірного

           слугу.

Автор:  Купець відійшов, але дзвін мовчав. Невдовзі прийшов третій жертводавець.

Газдиня –вдова: Господи, Боже мій. Ось до Тебе нині складаю працю своїх натруджених

           рук, втомлена від не одної недоспаної ночі очей, зболеного людською кривдою

           серця. Це ткане полотно мало послужити у моїй старості коли вже знемочію і не

           зможу на себе заробити. Але сьогодні віддаю його Тобі, бо більше не маю що дати.

Автор: Але що ж це? Дзвін все ще мовчить! Та не тратьмо надії. Он іде співець, пісні якого так любить народ. Той вже напевне зворушить серце Господа.

Поступово виходячи -   Знаю добре знаю що робити маю,

                                           Цінним скарбом володію,

                                           Серце Бога ним здолаю.

                                           Заспіваю славу Творцеві своєму,

                                           Весь світ нам Господь сотворив,

                                           Народи всі світу зробив він братами,

                                           Своїми дітьми нас зробив.

                                           Хвала Тобі, Господи, й дяка

                                           За право казати тобі: «Отче наш».

                                           Усяка комашка, тваринка, стебельце.

                                           Мурашка і велетень слон

                                           Співають цю пісню прослави Творцеві,

                                           Викрикують знову і знов.

                                           Хвала Тобі, Господи, й дяка

                                           За право казати Тобі «Отче наш».

                                           Дякую Тобі, мій Боже, за життя дар пречудовий,

                                           За море, рівнини й гори, за Вкраїну – рідний край.

                                           Дякую Тобі, мій Боже, що Ти – наш Отець небесний,

                                           Що ведеш нас за собою, повертаєш тихий рай.

Автор: Напевне людський рід наш так застряг в гріхах, що вже не зможе звеселити                                          Господнього серця не одною жертвою. Але що ж нас тоді чекає? Ой, здається, що хтось іде. На його дар остання надія.

На сцену вибігають діти з галасом, обступають дівчинку:

-         Ось наша Христя. Куди Христе, йдеш?

-         Йду до Ісуса, несу йому свій дар.

-         А покажи нам свій дар.

-         Ось він, дивіться. (серце з квітами і будяками, терням)

-         Ось які гарні квіти! А подаруй но мені оту троянду.

-         На, бери.

-         І мені, і мені....

-         Бери, в мене їх багато. (Діти розбирають квіти і залишається одна троянда і будяки, терня.) Діти вибігають, Христя йде далі і на дорозі зустрічає заплакане дівча.

-         Чого ти плачеш, дівчинко? Чи хто тебе образив?

-         Хлопці побили мене, іграшки відібрали і залишили, (плаче, схлипує)

-         А як тебе звати?

-         Марічка.

-         Не плач, Марічко, хочеш я тобі ось цю квітку подарую?

-         Хочу.

-         На, тримай.

Автор: Віддала все. з чим же з’явиться вона тепер перед лицем Господнім?

Христя:  (дівчина приходить, клякає на коліна)

-         Найдорожчий Спасителю, ось Тобі мій дар. Не можу нічим тебе потішити, бо

                доброго, дорого нічого не має в мене. Лише оте убоге, поранене гріховним

                терням і будяками серце. Але це мій скарб, який я несу Тобі, щоб Ти, як

                Небесний лікар, вилікував його, прибрав чеснотами і тоді взяв собі його, як свою

                власність. Віддаю Тобі себе, ціле своє життя назавжди.

                (дівчина піднімається з колін і тут дзвін)

Автор:  - Ой, чуєте, дзвін!!! Дзвін радісно б’є. Тай Ангел он іде. Яку ж вістку він

                він нам несе.

Ангел:   Наймилішою жертвою для Господа була ця остання. Але послухайте слова

               Христа від початку.

               Месія дякує цареві за його скарби, злото, срібло і обіцяє примножувати його

               але у випадку, якщо той мудро розпорядиться ним для добра країни.

               Купцеві теж дякує і обіцяє ще більше збагатити його, лише б той не забував,

               що він, Ісус, перебуває в убогих.

               І жінці дякував, обіцяючи забезпечити здоров’ям її старість.

               Пісні поета дуже припали до душі, і як винагороду Він помножить таланти

               цієї людини.

               А дівчини... Для неї у мене особливе доручення. Ось тобі, дитино (ангели в цей

               приносять серце прибране білими трояндами) твоє серце, найдорожчим даром

               виявилось. Воно для Христа, тому він щедро обдарував його ласкою свого Духа і

               прибрав квітами. А остаточна твоя нагорода – за твою щирість і доброту –

               щаслива вічність з Господом в небі.

               Б’є дзвін.

                          (Пісня: Люблю Тебе, всім серцем Боже...)

Матінка Божа

Музика на сайті

Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Форма входу

Календар
«  Жовтень 2017  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
      1
2345678
9101112131415
16171819202122
23242526272829
3031

Соцсіті

Погода в Борщові
Погода в Україні

Copyright MyCorp © 2017 Зробити безкоштовний сайт з uCoz