Вісім років тому, важко захворіла моя мама. В неї був інсульт, хвороба яка прикувала її до ліжка. Після виписки з лікарні я забрала маму до себе в дім, де вона лежала та не вставала.

    Наближалося Різдво. На свята ми ходимо з колядою, та залишити маму одну я не могла. Але весь час  думала як піти колядувати.

    Рано вранці, 6-го січня моя мама кличе мене в свою кімнату та завдає мені питання скільки ударів одержав Ісус Христос, та говорить щоб ми ходили до церкви та молилися. Я її заспокоюю, а вона продовжує розповідати, що цієї ночі  встала та пройшлася до столика, що стояв в кімнаті, та повернулася назад в ліжко. Я звичайно її не повірила.

   Коли  вечеря була на столі, ми з чоловіком зайшли до мами в кімнату щоб взяти її та віднести в столову, де на столі стояла вже Свята Вечеря. А тут мама каже що вона попробує сама встати. І от ми бачимо чудо в яке ми не вірили. При легкій наші допомозі мама встає та помаленьку іде сходами в низ, впізнає кімнату та сідає за стіл. І от тоді ми з чоловіком повірили в те, що на протязі дня хотіла розказати нам мама.

   Вона розказує таке, що ранком  відкриває очі, а на дворі ледь стало видніти, і чує голос який її запитує: «А скажи скільки ударів одержав Ісус Христос?». Мама голосу розказує що вона знала та забула. В молитвеннику є написано, але читати вона не бачить, забула молитися. Каже що її боліла дуже голова, думає що була в аварії а правди її не кажуть. Забула  молитися на вервиці (хоч часто я її наново вчила). І якщо я буду бачити то почитаю, там в молитвеннику написано все –  каже мама голосу. Нарешті говорить, що дуже боліла її голова, але Ісус Христос терпів іще сильніше, бо на голову наклали терновий вінок.

Після сказаних нею цих слів мама відчуває на голові вінок терновий (як вона пояснила мені, кругом голови її кололи колючки) Це тривало не довго.

  Після розмови з голосом, мама замітила, що почала краще бачити та думає як би то сісти. Помаленьку сіла та згодом сама пройшлася недалеко до столика і вернулася в ліжко. Я з чоловіком слухали розповідь мами, та від радості плакали. Це був у нас Чудотворний Святий Вечір.

 Трохи пізніше мама стала здоровішою. Вона ходила по кімнатах та виходила на подвір’я.

Прожила ще вісім років та померла 30 січня 2009року, проживши 82 роки Земного життя.