Головна Мій профільРеєстрація Вихід Вхід   Ви увійшли як Гість · Група "Гості"Вітаю Вас, Гість  

Меню сайту

Божа наука

Повчальні історії

НАША КНОПКА

Герб,ПрапорУкраїни





Українська Правда
Українська правда

Друзі сайту
Молитва - могутній засіб спасіння! Ukrainian Catholic - Traditionalist Пам’ятай про Крути Молодь пам’ятає Шухевича



Головна » 2012 » Квітень » 3 » Хресна дорога вулицями на парафії м. Борщів
23:08
Хресна дорога вулицями на парафії м. Борщів

Тривають дні Великого посту... Це час – молитви, роздумів, покаяння. Час, коли кожен із нас має можливість виблагати у Господа відпущення своїх гріхів і достойно причаститися святістю Христових таїн. Час богослужінь, що спонукають до глибоких роздумів над терпіннями Ісуса Христа – час Хресної дороги.
Мабуть, найзаповітнішою мрією кожного християнина у дні Великого посту є бажання пройтися шляхом від дому Пилата до гори Голгофи, що поблизу Єрусалиму, для того, щоб якомога глибше усвідомити, пережити та відчути страждання Сина Божого. Оскільки. не кожен особисто може відвідати це місце терпінь, церква закликає нас духовно пережити 14 умовних стацій, котрі також нагадують нам події сивої давнини та наші щоденні терпіння.


Саме з цією метою 1 квітня 2012 року Божого у храмі Різдва Святого Івана Хрестителя УГКЦ м. Борщева відбулася Хресна дорога. Розпочалася вона спільною молитвою у храмі духовного наставника о. Володимира та парафіян на спасіння та славу Божу.
Церковне братство виносить хреста із церкви. Попереду терновий вінець, дві свічі. Позаду ікони зі стацій Хресної дороги та віруючі. Усі глибоко замисленні з відчуттям трауру у серці. Навіть обличчя дітей, котрі несуть вінок та ікони, раптом стали дорослішими. Їхні оченята припадають до великого деревянного хреста та очікуванні неминучості трагічних подій та справжнього дива, яке незабаром обов’язково звершиться. Одна стація змінює іншу, духовні розважання стають справжньою духовною поживою у час Великого посту. Лине чудовий спів страсних пісень у виконанні церковного хору та усіх учасників Хресної дороги. Хресна хода від храму Різдва Святого Івана Хрестителя іде вулицями.
І мимоволі ловиш себе на думці, що йдучи не вперше цими вулицями, жодного разу не відчувала щось подібне. Чому? Невже щоденні клопоти та турботи можуть затьмарити істину? Що є важливішим за молитву та слово Боже? Прости нас, Господи, прости нас грішних...
Люди обступають хреста з усіх боків, ніби намагаються допомогти Ісусу нести його сьогодні. Дехто хоче доторкнутися до нього чи поцілувати. Поруч з віруючими стаю і я , підтримуючи хрест рукою. Як важко! Скільки людей несуть цього хреста, а все-таки важко. А Ти, Ісусику, ніс його сам за наші гріхи... Я переконана, що кожен із нас вдячний Тобі ще й за те, що допомагаєш нести наші хрести сьогодні. Сльози навертаються на очі віруючих. Не по- весняному холодний вітер підхоплює їх та висушує, не даючи впасти. Але він ніколи не зможе висушити біль та страждання у людському серці. Серці, яке припадає до зболених Ісусових ран, подумки цілує та щиро шкодує за свої провини.
Святий Августин сказав: « Одна сльоза, пролита над терплячим Спасителем, значить більше як те, хто цілий рік постив би на хлібі і воді».
Ми знову ідемо за Христом, минаємо свої оселі, оселі сусідів-близьких і далеких, оселі просто знайомих... Люди виходять з будинків, щиро моляться разом з нами та залюбки приєднуються. Хресна хода триває і стає зовсім не важливим те, до якої конфесії належать люди. Нас усіх об’єднує віра у Господа. Навіть сама природа допомагає нам відчути велич жертовного Отця небесного, що через любов до нас віддав Сина єдинородного: сонечко то визирає, то знову заховається; морозяний вітер то пронизує холодом, то жбурляє замерзлими сніжинками. Але ми йдемо за Хрестом, йдемо за Ісусом. Зупиняємося, пильно вслуховуємося у слова духовного наставника о. Володимира, замислюємось над глибиною та значимістю їхнього змісту, стараємося бути чесними

сьогодні перед розп’ятим Ісусом та перед собою. Ми подумки обіцяємо змінитися і просимо Бога допомогти нам у цьому.
12 стація: «Ісус помирає на хресті», але, забувши про себе, він пам’ятає про нас – «Отче, прости їм, бо не знають що роблять!» Хіба може щось затьмарити таку любов до нас грішних? Звичайно, ні, бо Ісус – це і є любов. Власним прикладом він навчає нас любити ближнього свого, бо без любові та уміння жертвувати наш світ був би приреченим на постійну боротьбу за існування, сповнену злоби та ворожнечі. А це і є прямий шлях до самознищення. Але Бог не хоче цього навіть і сьогодні, бо любить нас і чекає, що зрештою його «блудні діти» повернуться.
Закінчується Хресна дорога. Ісуса складають до гробу... Ми знову заходимо до церкви. Заходимо, але вже зовсім інші. Наші серця одночасно переповнює сум та радість. Ємоції хочуть вирватися назовні, але раптом знову перетворюються на сльози. Сльози гордості за наших діток, за те що громада у своїй вірі у Господа єдина, за відчуття невичерпного потенціалу у наших душах та безмежну, безкінечну любов Отця до нас грішних.
Ми щиро дякуємо Господу за цю Хресну дорогу. Хочеться вірити, що ті почуття, які пережили сьогодні, стануть для кожного з нас джерелом невичерпних потіх та для душ терплячих, опущених людей. Стануть солодкою утіхою від життєвих прикростей у майбутньому.
Хочеться також подякувати усім тим людям, котрі з Божою допомогою зуміли організувати та провести цю Хресну дорогу. Насамперед, духовному наставнику о. Володимиру, церковному братству та сестрицтву, церковному хору, дітям, усім парафіянам та учасникам Хресної дороги.
                                      
                                                            Наталя Гречка - член
                                                          Тернопільського літературного
                                                       об'єднання при Національній
                                                       спілці письменників України.

                                             


                                                                

 




                                             

           

         
                                                          



 



Переглядів: 1263 | Додав: pavluk | Рейтинг: 5.0/2
Всього коментарів: 2
2  
Шкода, що погода не посприяла глибшому пізнанні Христа через цю ходу і звичайно дуже шкода, що священик іншої конфесії не зміг долучитися заради спільної молитви прослави Страстей Господніх: "З того дізнаються всі, що ви Мої учні, коли любов матимете між собою" (Ів. 13. 35)

1  
Нехай Господь Благословить ваші добрі наміри, старання і працю на Славу Божу!

Ім`я *:
Email *:
Код *:
Матінка Божа

Музика на сайті

Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Форма входу

Календар
«  Квітень 2012  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
      1
2345678
9101112131415
16171819202122
23242526272829
30

Соцсіті

Погода в Борщові
Погода в Україні

Copyright MyCorp © 2017 Зробити безкоштовний сайт з uCoz