Головна Мій профільРеєстрація Вихід Вхід Наслідування Христа - Форум  Ви увійшли як Гість · Група "Гості"Вітаю Вас, Гість  

[ Нові повідомлення · Учасники · Правила форуму · Пошук · RSS ]
Сторінка 1 з 11
Модератор форуму: Admin, pavluk 
Форум » Духовність » Духовність » Наслідування Христа (Наслідування Христа.)
Наслідування Христа
terbotuДата: П`ятниця, 20.03.2009, 16:00 | Повідомлення # 1
Рядовий
Група: Користувачі
Повідомлень: 8
Репутація: 0
Статус: Offline
Де б ти не був і куди б не подався, будеш нужденний, якщо не звернешся до Бога.
Чого ти непокоїшся, що тобі не ведеться так, Як того хочеш і бажаєш?
Хто має все по своїй волі? Ані я, ані ти, ані хтось інший на землі. Нема на світі нікого без якої-небудь журби або скрути – чи то він володар чи ні. А хто ж краще почувається? Напевне той, хто може щось ради Бога перетерпіти. Не один слабий і немічний каже: «Дивись, яке щасливе життя веде ця людина! Яка вона багата, яка велика, яка великоможна та високо достойна!» Але глянь на небесні добра і побачиш, що всі ті дочасні речі ніщо, що вони дуже непевні і тим прикріші, що ніколи не можна їх мати без клопоту і страху. Не є щастя для чоловіка мати дочасних дібр надміру. Середньої міри вистачає йому. Справді, жити на світі – це недоля.
Чим біль духовною бажає стати людина, тим гіршим стає її теперішнє життя, бо вона більше відчуває і ясніше бачить недоліки зіпсованої людської природи.
Бо їсти, пити, недосипати, відпочивати, працювати і підлягати всім іншим потребам природи – це справді велика недоля і прикрість для людини побожної, яка рада була б бути незалежною від того і свобідною від усякого сліду гріха.
Тай для людини більш духовної потреби тіла на цьому світі стають великим тягарем.
Тому пророк ревно благає, щоб звільнитися від них: « Із потреб моїх визволь мене Господи!»
Але багато людей, які тяжкою працею чи жебракуванням ледве дістають те, що їм конче потрібно для цього життя, так до нього прив’язуються, що зовсім не дбають про царство Небесне, і коли б тільки могли, то вічно жили б тут.
О, які нерозумні і недовірливі люди, що так глибоко погрузли в земних речах!
Лише наприкінці життя нещасні відчувають марнотність і нікчемність того, що вони так полюбили.
Чому хочеш відкласти на завтра свою постанову? Встань, зараз починай і так кажи: «саме тепер пора це робити, саме тепер пора боротися, саме тепер настав час виправдатися!» Коли бідуєш і журишся, тоді якраз пора на заслуги. Тобі треба перейти через вогонь і воду, поки дістанешся до прохолоди. Якщо не примусиш себе, то не виконаєш своєї постанови. Ми дуже хотіли б мати спокій від недолі; але оскільки через гріх ми втратили невинність, то тим самим втратили і правдиве щастя.
Тому потрібно заховати терпеливість і чекати на Боже змилування, доки не минеться цей стан беззаконня і смертність не переміниться у життя.
О яка велика та людська неміч, що постійно має нахил до злого!
Сьогодні сповідаєшся у своїх гріхах, а завтра знову робитимеш те, у чому сповідався.
Тепер постановляєш вистерігатися, а через годину робиш так, мовби й нічого не постановляв.
Цим справедливо самі можемо впокорюватися і ніколи не думати про себе високо, якщо ми такі слабкі і хиткі.
Тай через недбалість можна швидко змарнувати те. що з великим трудом при ласці Божій ледве-ледве набулося.
Що ж з нами може статися наприкінці, якщо ми вже так рано остигаємо в доброму.
Горе нам, що так вчасно хочемо піти на спочинок, мовби то вже настали для нас мир і безпека, - коли ще навіть знаку правдивої святості не видно у нашому житті.
Певно, що треба буде нам, як добрим новикам, учитися інших звичаїв: може б тоді була надія на виправлення в майбутньому і на більш духовний поступ.

( Тома Гемеркен Кемпійський. Наслідування Христа )

Повідомлення відредагував terbotu - П`ятниця, 20.03.2009, 21:13
 
Форум » Духовність » Духовність » Наслідування Христа (Наслідування Христа.)
Сторінка 1 з 11
Пошук:

Copyright MyCorp © 2017 Зробити безкоштовний сайт з uCoz