Коли я зустрілася з одними моїми знайомими, то звичайно я і почала розмову про церкву.
Адже храм Божий ми будуємо і мені приємно поспілкуватися з людьми інших парафій, приємно почути про їхнє парафіяльне життя, та може дещо і взяти для нашої громади. Люблю розказувати про нашу будову храму, про парафіяльне життя та інше.
А от від знайомих я почула таке:
« Ми до церкви не ходимо, а до кого там ходити. Там ( тобто в церкві) немає нікого розумного. Кажуть, що гроші забирають священник, паламар та інші. А щодо жертовності, то гроші ми на церкву даємо (по селі збирають по 5 грн. щомісячно з кожного номера) і це все. Хіба не все одно де молитися, можна помолитися і дома. А похоронять нас так як і всіх. Хай собі роблять що хочуть.»
А коли я запропонувала взяти на себе якісь обов’язки в храмі та навести порядок, то у відповідь почула: «А нам того не треба»
Мені стало болісно, бо дуже важко будуємо наш храм. Невже хтось колись так скаже?