Я маю сокровенну таємницю,
Про неї знаємо лиш я і Бог.
Я відкриваю душу, щоб молиться,
І ми з Творцем лишаємось удвох. Його не бачать смертні мої очі…
Жену подалі сумнів і печаль.
Торкнутись Божої долоні хочу
І пригорнутись до Його плеча…
Я знаю, Він обійме ніжно-ніжно,
Пригорне й прошепоче: “Все гаразд!”
Я сумуватиму, що грішна, дуже грішна,
Та каже Бог: “Люблю тебе,” щораз.
Ми будемо мовчати довго-довго,
І наш секрет не розгадає ніч.
Це так чудово: мати Другом Бога,
З Ним тихо залишитись віч-на-віч.
