Людмила | Дата: Субота, 21.03.2009, 23:50 | Повідомлення # 1 |
Рядовий
Група: Користувачі
Повідомлень: 3
Статус: Offline
| Поволі тане сніг, крізь зіпріле торішнє листя пробивається молода травичка, розцвітають підсніжники та проліски, а за ними і ряст, і фіалки, верба розпушує свої котики – весна. День стає довшим за ніч. Сонце світить ясно й зігріває землю. Скрізь у природі життя перемагає смерть. Саме на весну припадає найбільше християнське свято – Великдень, Воскресіння Ісуса Христа. Це свято нагадує християнам, що Боже Життя перемогло і смерть, і пекло, і ненависть, і всякий гріх. Але великодній радості, як зима весні, передує скорбота, бо хресні муки Спасителя є кривавою ціною за відкуплення світу й кожної людської душі. А великодні забави, що виражають ту святкову радість, приходять по кількох тижнях Великого Посту, протягом яких людина має зазирнути у своє серце й очистити його від суєти і щоденних гріхів. Великдень – свято церковне, храмове, літургійне, адже кожна Євхаристія нагадує та стверджує смерть і постання з мертвих Спасителя. Воскресіння Христове є, безперечно, перемогою Життя над смертю, Святості над гріхом, Вічності над тлінням, Любові над ненавистю. Це світла й радісна перемога! Але все ж таки невід’ємною частиною Великодньої символіки є Хрест. Попри святу й усеохопну радість від перемоги Життя над смертю, християнам постійно нагадується і про ціну цієї перемоги, а ціна страшна – тяжкі страждання і смерть Божого Сина. Різдвяна радість – дарована, Великодня радість – вистраждана. Таке переживання свята підкреслює і Великий Піст, що передує празнику Христового Воскресіння, – то час покаяння; і, звісно, Страсний тиждень: християнин крок за кроком спостерігає за тим, як діється відкуплення світу – за муками Спасителя, описаними в Євангелії, та переживає це у своєму серці.
Людмила
Повідомлення відредагував Людмила - Субота, 21.03.2009, 23:54 |
|
| |